Для Рисят

Мати двох синів — 5 років

П’ять років тому я народила двох дітей за 1 хвилину. Все йшло за планом, але не нашим із лікарями. Планом цих двох хлопчиків. До слова, плани цих двох хлопчиків тоді зруйнували багато моїх особистих. Звістка про вагітність поставила на стоп моє стажування в Швейцарії від Фонду Богдана Гаврилишина. А ще разом із тестом із двома смужками я отримала мейл від офісу стипендіальної програми ім. Лейна Кіркланда з пропозицією пройти другий етап відбору на річне навчання у Кракові.

Я плакала гіркими сьозами, бо вагітність закривала вікна моїх можливостей. Однак у той же час залишалася маленька кватирка, через яку я таки хотіла вилізти. Щоправда трохи пізніша звістка про вагітність двійнею наглухо забила і її. Пройшло п’ять років. Плани хлопчиків досі корегують мої особисті, я досі ніде не стажувалася, але вже не плачу. 😊 Хтось називає це мудрістю, я ж у відповідь називаю це старістю. І мовчу про те, що взагалі-то це досвід моєї найкращої соціальної ролі.

Мати двох синів — це велика честь, яку ми колись та чимось заслужили. Щоправда в 25 це важко усвідомити. Розуміння приходить з часом. Знаю це точно, бо вже п’ять років, як я — мати двох синів.