Про мультибатьківство

Кав’ярні, дороги та костюм Супермена – мультибатьківство по-чернігівські

У мене є піжама, схожа на костюм Супермена. Кожного разу, вдягаючи її, я думаю про те, що в цій екіпіровці слід рятувати світ, а не вкладати Рисят спати. Бажано найближчий оточуючий світ, до якого можна доторкнутися або проїхати подвійною коляскою. Той світ, в якому Чернігів мав би бути містом, дружнім до мультиродин.

14508647_10154728116568128_346855538_nВ Британії є спеціальні клуби для близнюків. Уявляєте? В кожному кварталі. Моя товаришка у захваті від них. «Мені подобається в твінклабі. Це єдине місце, де ми не відчуваємо себе особливими», – каже моя можлива сваха, мама двох піврічних дівчат. Такі історії, як і Рисята, часто не дають мені спати вночі. В одну з них я і придумала CheTwins, у тому числі для того, аби озвучувати наші мультибатьківські проблеми та побажання. Адже ми теж тут, в Чернігові, хочемо скрізь проїжджати своїми «танками», а в супермаркетах садити в корзинку одразу двох діток. Нам теж потрібні адекватні з’їзди та нормальні дороги, щоб успішно доїхати до нашого вітчизняного твінклабу. Ми також хочемо, аби мультиродинам «знаходилось місце» в місцевих розвивалках, на сімейних фестах та подібних заходах.

20161013_114654Центр Чернігова щоправда цієї осені частково адаптували для маломобільних людей – вже навесні мамулі з подвійними колясками зможуть безперешкодно підрулити до нових фонтанів. Однак мені досі вартує великих зусиль та декількох десятків нервових клітин дорога на Вал. Щонайменше тричі, долаючи 15-сантиметровий підйом, мені доводиться спускати на проїжджу частину великий візок з двома вже нелегкими покемонами (УВАГА!!!) задньою частиною коляски. Це при тому, що висота бордюрів обабіч пішохідних шляхів не має перевищувати 0,05м. І я вже не кажу про те, що більшість14408819_10154703421998128_232999804_n магазинів, кафе, аптек та інших установ ігнорують наші «габарити» та відповідно державні будівельні норми. І це в той час, коли наші можливі наречені спокійно своїм «танком» заїжджають в лондонське метро та відвідують з мамою спортзал, а за півроку їздитимуть в супермаркетському візочку одразу вдвох.

В Чернігові насправді складно бути не тільки мультимамою, але і годуючою мамою. Наші хлопчики досі на грудному вигодовуванні, і ми досі не знайшли жодного закладу зі спеціальною кімнатою для цієї процедури. Ми не пропонуємо облаштовувати їх в пабах та кальянних, але кафе сімейного типу, великі торгові центри, приміські заправки… Why not, guys? До слова, ТРЦ “Hollywood” тут я невипадково проігнорувала – кімната для годування там дійсно є. Щоправда від нашого останнього візиту двері в ній не зачинялися. Намагаючись вирішити цю проблему, мені мимохіть вдалося поспілкуватися з прибиральницею. «Ета же комната матєрі і рєбьонка. Кто туда может зайті, кромє матєри и ребьонка», – відповідним командним тоном «вистрілила» жіночка. В той момент не мала можливості качати права перед менеджерами та холіварити в Facebook – ну дуже захотілося хлопчикам поїсти. Так і замовчався той факт, що ця кімната також призначена для людей з особливими потребами! Хто ж туди, дійсно, зайде…

Я, як завжди, “многабукв” не можу – зараз майже північ. Що хотіла цим сказати? Наш міський простір, друзі, наочно демонструє, що інститут сім’ї, як і труд молодих родин, в суспільстві недооцінений. І, на жаль, ми починаємо це розуміти тільки стаючи батьками. Давайте озвучувати проблеми – можливо чиєсь всечуюче вухо прислухається!

Запрошуемо до спілкування

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.